Умови Scopus


Практичні поради як публікуватись у міжнародних журналах

Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях


НАША ПЕРСПЕКТИВА – ВХОДЖЕННЯ ДО Scopus

На ринку освітянських послуг  постійно  зростає значення міжнародних наукових ­проектів, активізується співпраця із закордонними науковими установами та навчальними закладами. Мобільність сучасних науковців дозволяє їм презентувати результати своїх досліджень на міжнародних науково-практичних конференціях та інших заходах, публікуватись у міжнародних виданнях, здійснювати дослідження за кордоном, брати участь у міжнародних програмах, спільно із зарубіжними науковцями публікувати ­наукові статті чи монографії.

Однак актуальною залишається проблема інтеграції вітчизняної науки у європейський і світовий дослідницький та освітянський простір через внесення та підтримку присутності у наукометричних міжнародних базах даних Scopus, Web of Science, Webometrics та ін.

Для вирішення цієї проблеми Міністерство освіти і науки України  уже здійснили низку заходів, спрямованих на забезпечення інтеграції української науки у міжнародний простір, а саме: досягнуто домовленості з компанією Elsevier (упорядником бази даних Scopus) щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань; впроваджено наукометричні методики у вітчизняний науковий процес шляхом введення показника “Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних Scopus” для оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних ­закладів; у Положення про порядок ­присудження щорічних премій Президента України для молодих вчених внесена вимога  наявності  міжнародних  публікацій  та ­показників цитування.

З 2013 року для здобуття наукового ­ступеня обов’язкова наявність публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз ( не менше чотирьох публікацій для доктора наук і не менше однієї для кандидата наук).

 Сьогодні Міністерством освіти і науки  України підготовлено  проекти постанов «Порядок  затвердження рішень про присвоєння вчених звань» та «Про порядок підготовки здобувачів  ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», де йдеться , що при присвоєнні вченого звання професора його публікації індексуються  у провідних міжнародних наукометричних базах Wed of Sciense  або Scopus. А у вимогах до визначення  рівня наукової кваліфікації осіб,які здобувають науковий ступінь, передбачено враховувати кількість публікацій у ­виданнях,   включених до міжнародної наукометричної  бази Scopus.

Більше того,з метою забезпечення проведення конкурсного відбору виконавців державного замовлення у 2015 році на підготовку фахівців вищими навчальними закладами, які перебувають у сфері управління МОН, у документах передбачені такі показники: чисельність публікацій викладачів за показниками наукометричної бази даних Scopus;чисельність цитувань викладачів за показниками наукометричної бази даних Scopus;місце вищого навчального закладу у ранжуванні за індексом Гірша .

Отже, перед науковцями університету як ніколи гостро постала проблема якісного викладення результатів наукових пошуків у  публікаціях, які можуть становити науковий інтерес для міжнародної наукової спільноти і цитуватися вченими. Мусить змінитися  мотивація для написання наукової статті. Адже статті до «реферованих» ­журналів здебільшого пишуть, прагнучи ­повідомити ­науковій спільноті про отримані нові важливі результати. Натомість основною мотивацією для значної частини статей у ­наших  наукових збірниках є виключно забезпечення необхідної кількості публікацій при захисті ­дисертації.

Наукометрична база  Scopus містить понад 47,4 млн реферативних записів про ­публікації з 18 тис. найбільш інформативних журналів 5 тис. видавництв  і забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Саме індекс цитування (ІЦ), або індекс Гірша (був запропонований американським фізиком –Хорхе Гіршем у 2005 році) є сьогодні одним із важливих показників успішності професійної діяльності науковця і формує неформальний, проте загальновизнаний науковий ­«табель про ранги». При підрахунку індексу Гірша враховують дві кількісні характеристики: кількість публікацій вченого та кількість цитувань його робіт. Цей показник визначає положення автора серед інших авторів у галузі і означає кількість статей, які цитувались не менше цієї кількості разів.

 Незаперечним є  те, що публікації у виданнях, які не включені до міжнародних наукометричних баз, фактично не мають шансів дійти до світової наукової спільноти. Звичайно, складно домогтися включення наших фахових збірників  до бази Scopus . Але  ­нічого неможливого  в тому немає. Критерії для ­наукових журналів відомі: це  обов’язкові англомовні резюме, процедура попереднього рецензування статей, наявність закордонних учених у складі редколегії та серед авторів, наявність посилань на цей журнал у публікаціях, які вже були реферовані в Scopus, періодичність виходу, якісна сторінка в Інтернеті.

Слід  наголосити, що такі вимоги, як  розширення в збірниках об’єма англомовного резюме та  публікація статей іноземними мовами  викликала багато нарікань з боку авторів. Це пояснюється тим, що у   більшості наших вчених, на жаль, недостатній рівень володіння іноземними мовами, що є  головною  перешкодою для публікації статей наших науково-педагогічних працівників в ­іноземних журналах. Великою мірою  саме через це світова спільнота майже не знайома з досягненнями  наших вчених, чим пояснюється дуже низький індекс цитувань науковців університету. 

Багато з перерахованих вимог нами уже дотримано і ми сьогодні активно працюємо для просування наших збірників до світових наукометричних баз, зокрема сьогодні ми уже в РІНЦ.

Маємо тверде переконання, що  пройде зовсім небагато часу і ми будемо у Scopus. Альтернативи у нас немає, адже це вимога часу, запорука нашої інтеграції у світову ­наукову спільноту. 

В.В. Сахнюк, проректор з наукової та інноваційної діяльності, професор